Майже три десятиліття тому, 26 квітня 1986 року, на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася жахлива аварія – найбільша за всю історію ядерної енергетики (до вибуху на АЕС "Фукусіма-1" у 2011 році). Тисячі загиблих, тисячі тих, хто втратив здоров'я під час ліквідації – така страшна ціна Чорнобильської катастрофи.
Документальні фільми про події квітня 1986 року та їхні наслідки Перший покаже у неділю, 26 квітня.
Стрічка "Не хочу згадувати" вийде в ефірі телеканалу об 11:05. Це історія про чоловіків, які згадують найжахливіший етап ліквідації наслідків аварії ручну очистку найбільш радіоактивних ділянок зруйнованої станції. З великої групи фахівців-атомників, які керували виходом людей у надвисокі зони радіації, живими залишилися лише вони. "Не хочу згадувати, але не можу забути", – з гіркотою говорить один із героїв фільму.
Тоді, у травні – листопаді 1986-го поруч із ліквідаторами працювала і знімальна група… До стрічки "Не хочу згадувати" увійшли унікальні кадри, що жорстко і правдиво передають атмосферу трагічних подій, у яких поєдналися злочин і героїзм.
У цій стрічці на початку не видно людей – вони з'являються потім. Народ, витіснений із своєї батьківщини, а ще – ліквідатори, медики, пожежники, дозиметристи. Всі йдуть у дивом вцілілу чорнобильську Свято-Іллінську церкву. Це той єдиний раз на рік, коли у зону пускають колишніх жителів пом’янути своїх предків… Фільм показує зруйнований матеріальний світ, на тлі якого – і незнищенний світ духовний. Навіть у мертвому місті…
Чорнобиль. 29 років потому. Пам'ятаймо!
«Треба любити те, що робиш і йти вперед крок за кроком»
неділя, 26 квітня 2015 р.
неділя, 12 квітня 2015 р.
Великдень
Пасха, Воскресіння Христове - найбільше християнське свято. Саме в цьому святі полягає основний зміст православної віри — адже сам Господь явився людиною, помер за все людство та воскреснувши позбавив світ від влади смерті та гріха.
Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 року. Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення.
До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця.
Особливе значення має Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.
У Страсну П'ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. У цей скорботний день приписується нічого не їсти.
У Велику Суботу зранку відбувається особлива служба, яка з'єднана з Пасхальною Вечірнею. На ній читається 15 пасхальних паремій з особливими святковими приспівами. Після їх читання священики міняють буденний одяг на святковий.
У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Заутреня і Божественна Літургія), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечері Господньої.
Святкування Великодня триває 40 днів. Саме стільки Ісус Христос являвся своїм учням після Воскресіння. У цей період прийнято ходити один до одного у гості, дарувати яйця та паски, влаштовувати сімейні застілля.
Великодній період супроводжується святковими богослужіннями.
Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — "Великий День".
Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення.
Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 року. Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення.
До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця.
Особливе значення має Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.
У Страсну П'ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. У цей скорботний день приписується нічого не їсти.
У Велику Суботу зранку відбувається особлива служба, яка з'єднана з Пасхальною Вечірнею. На ній читається 15 пасхальних паремій з особливими святковими приспівами. Після їх читання священики міняють буденний одяг на святковий.
У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Заутреня і Божественна Літургія), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечері Господньої.
Святкування Великодня триває 40 днів. Саме стільки Ісус Христос являвся своїм учням після Воскресіння. У цей період прийнято ходити один до одного у гості, дарувати яйця та паски, влаштовувати сімейні застілля.
Великодній період супроводжується святковими богослужіннями.
Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — "Великий День".
Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення.
субота, 4 квітня 2015 р.
Засідання творчої групи вчителів світової літератури
02 квітня 2015 р. на базі Великогаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів
відбулося засідання творчої групи вчителів світової літератури і
Великогаївського освітнього округу. Вчителі району мали змогу ознайомитися з
досвідом роботи Голяс Світлани
Євгенівни, вчителя-методиста Козівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 з проблеми «Кластер
як один з ефективних методів формування критичного мислення».
Форми роботи, зацікавили всіх, вчителі із задоволенням працювали
в групах, виконували творчі завдання.
Через застосування методу кластера у школярів формуються надпредметні
уміння, які проявляються під час занять з інших предметів, у позакласній
діяльності, у різних життєвих ситуаціях.
Цей інноваційний метод на уроках світової літератури використовують з метою формування всесторонньо розвиненої особистості, що вміє критично мислити, а отже здатна мати і ґрунтовно представляти позицію з будь-якого питання.
Підписатися на:
Дописи (Atom)