День матері в Україні

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.
В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.
В 2015 році День матері в Україні припадає на 10 травня.

26 квітня 1986 року - 29 років тому - сталася жахлива Чорнобильська катастрофа

Майже три десятиліття тому, 26 квітня 1986 року, на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася жахлива аварія – найбільша за всю історію ядерної енергетики (до вибуху на АЕС "Фукусіма-1" у 2011 році). Тисячі загиблих, тисячі тих, хто втратив здоров'я під час ліквідації – така страшна ціна Чорнобильської катастрофи.
Документальні фільми про події квітня 1986 року та їхні наслідки Перший покаже у неділю, 26 квітня.

Стрічка "Не хочу згадувати" вийде в ефірі телеканалу об 11:05. Це історія про чоловіків, які згадують найжахливіший етап ліквідації наслідків аварії ручну очистку найбільш радіоактивних ділянок зруйнованої станції. З великої групи фахівців-атомників, які керували виходом людей у надвисокі зони радіації, живими залишилися лише вони. "Не хочу згадувати, але не можу забути", – з гіркотою говорить один із героїв фільму.

Тоді, у травні – листопаді 1986-го поруч із ліквідаторами працювала і знімальна група… До стрічки "Не хочу згадувати" увійшли унікальні кадри, що жорстко і правдиво передають атмосферу трагічних подій, у яких поєдналися злочин і героїзм.

У цій стрічці на початку не видно людей – вони з'являються потім. Народ, витіснений із своєї батьківщини, а ще – ліквідатори, медики, пожежники, дозиметристи. Всі йдуть у дивом вцілілу чорнобильську Свято-Іллінську церкву. Це той єдиний раз на рік, коли у зону пускають колишніх жителів пом’янути своїх предків… Фільм показує зруйнований матеріальний світ, на тлі якого – і незнищенний світ духовний. Навіть у мертвому місті…

Чорнобиль. 29 років потому. Пам'ятаймо!

Великдень

Пасха, Воскресіння Христове - найбільше християнське свято. Саме в цьому святі полягає основний зміст православної віри — адже сам Господь явився людиною, помер за все людство та воскреснувши позбавив світ від влади смерті та гріха.

Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 року. Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення.

До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця.

Особливе значення має Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.


У Страсну П'ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. У цей скорботний день приписується нічого не їсти.

У Велику Суботу зранку відбувається особлива служба, яка з'єднана з Пасхальною Вечірнею. На ній читається 15 пасхальних паремій з особливими святковими приспівами. Після їх читання священики міняють буденний одяг на святковий.

У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Заутреня і Божественна Літургія), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечері Господньої.

Святкування Великодня триває 40 днів. Саме стільки Ісус Христос являвся своїм учням після Воскресіння. У цей період прийнято ходити один до одного у гості, дарувати яйця та паски, влаштовувати сімейні застілля.
Великодній період супроводжується святковими богослужіннями.

Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — "Великий День".

Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення.

Засідання творчої групи вчителів світової літератури

02 квітня 2015 р. на базі Великогаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулося засідання творчої групи вчителів світової літератури і Великогаївського освітнього округу. Вчителі району мали змогу ознайомитися з досвідом роботи  Голяс Світлани Євгенівни, вчителя-методиста Козівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 з проблеми «Кластер як один з ефективних методів формування критичного мислення». 

Форми роботи, зацікавили всіх, вчителі із задоволенням працювали в групах, виконували творчі завдання.  Через застосування методу кластера у школярів формуються надпредметні уміння, які проявляються під час занять з інших предметів, у позакласній діяльності, у різних життєвих ситуаціях. 

 Серед важливих умінь виділяють такі: уміння працювати в групах, графічно оформити текстовий матеріал, творчо інтерпретувати наявну інформацію, розподілити матеріал за ступенем новизни і значимості, узагальнити здобуті знання, формувати культуру читання.

Цей інноваційний метод на уроках світової літератури використовують з метою формування всесторонньо розвиненої особистості, що вміє критично мислити, а отже здатна мати і ґрунтовно представляти позицію з будь-якого питання. 

Прощальний лист до нащадків Габріеля Маркеса

Міжнародний день театру.

Весь світ – театр, і люди в нім – актори.
В. Шекспір

27 березня весь світ відзначає Міжнародний день театру. Цей день став справжнім святом не тільки для акторів сцени, але й для мільйонів глядачів. Міжнародний день театру відзначається щорічно з 1962 року. Започаткований у Відні на 9-му конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО в 1961 році.

З історії виникнення...

«Театр» у перекладі з давньогрецького – видовище. Датою народження світового театру вважається 534 рік до н.е. (дата першої постановки трагедії, проте тексти не дійшли до нашого часу). Зародився він під час святкових театралізованих процесій на честь бога Діоніса, сина Зевса та ліванської царівни Семели, покровителя землеробства та виноградарства, бога виноробства, а згодом – поезії й театру.

Театральні видовища відбувалися спочатку раз на рік під час всенародних
державних свят Великих Діонісій – свято початку весни ( березень-квітень), пізніше – на Ленеях ( січень-лютий), Малих Діонісіях (грудень-січень). Святково одягнені, прикрашені вінками, всі вільні громадяни полісу протягом трьох днів з ранку до вечора дивилися вистави,враженнями від яких жили увесь рік.

Головна дійова особа давньогрецької трагедії – хор. . Очолював хор заспівувач – корифей. Хореги, заможні громадяни на власні кошти організовували хор для драматичних змагань. З хору виділяли одного актора, відповідача. Спочатку актор був один.

Головними жанрами театру стає трагедія і комедія.

- Протягом трьох днів жителі міст з ранку до вечора дивилися вистави, враженнями від яких жили весь рік.

- Театральні вистави мали змагальний характер. До змагань допускалися три трагічні поети і три комічні. Кожен трагік мусив представити три трагедії і одну драму. Ці чотири п’єси називалися тетралогією.

-Афінський театр Діонісія вміщував до 17 тисяч осіб.

- Актори посідали почесне становище у суспільстві, їх обирали на найвищі державні посади, їх звільняли навіть від податків і гарантували недоторканість.

- Для незаможної публіки держава виділяла «видовищні» гроші – теорікон.

- Під час Великих Діонісіїв навіть в’язнів випускали з тюрем, щоб вони мали можливість взяти участь у всенародному святі.

- Для драматургів-переможців існувало три нагороди: І-ІІ-ІІІ місце. Драматург отримував від держави гонорар та вінок з плюща.

Безпека життєдіяльності: